- церківця
- —————————————————————————————це́рківцяіменник жіночого родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
церківця — це/рковця, і, ж. Зменш. пестл. до церква 2) … Український тлумачний словник
церковця — див. церківця … Український тлумачний словник
церковця — ці, ж. Ол. Церківця, мала церква … Словник лемківскої говірки
поставець — вця/, ч., заст. 1) Рід ковша для зачерпування пива, меду, квасу і т. ін. || Дзбан для квасу. 2) Мисник. 3) Невеличкий столик. || церк. Столик із похилим верхом для образів або Євангелія … Український тлумачний словник
промовець — вця, ч. Той, хто виголошує промову. || Той, хто вміє або любить виголошувати промови; громадський оратор. || церк. Проповідник … Український тлумачний словник
часословець — вця, ч., церк., розм. Те саме, що часослов … Український тлумачний словник
провідний — I а/, е/. 1) Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого , чого небудь. Посідати провідне місце. 2) перен. Найважливіший, головний, основний. || Вирішальний, визначальний. || Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій небудь галузі). ||… … Український тлумачний словник